Стирай вірші пронизані дощем
І злизуй щастя із ковтком недуги.
Лиши лиш ті, що збуджуються в щем:
Ще трішки покататись в центрифузі.
Стирай вірші, що знищують тебе,
Не думай про буття, старі образи,
Шалене щастя істину знайде,
Але вже не сьогодні, не відразу.
Стирай вірші катовані бійцем,
Стирай, бо ти солдат на вічній службі.
Іди у бій - підрозділ твій іде...
Стирай вірші і лізь під дикі кулі.
23.09.2012 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366047
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2012
автор: Андрій Яремко-Ярий