***

Він  встиг,  зумів,  бо  були:  щедрість  літа,
Натхнення,  зліт  вмить  зведених  основ.
Була  Вона,  як  сон,  цариця  барв  і  світла,
Його  Надія,  Віра,  надземна  Любов.

І  знав,  і  чув,  що  увесь  час  з  ним  поруч
Клепала  косу  Смерть,  чинив  наругу  Біс.
Він  падав  в  урвище,  і  повз  з  пітьми  угору.
Душа  розгублена  аж  захлиналася  від  сліз.

Тепер,  врятований,  лиш  інколи  сміється.
Шукає  синь  очей,  відтворює  зміст  слів
Її,  що  взяла  біль,  дала  жар  свого  серця.

Щоб  він,  вже  мертвий,  жив,  здолала  Божий  гнів.
Назвала  сім  дарів*  й  мовчить  не  обізветься
З  висот,  де  сяйво  крил,  блиск  зоряних  вогнів.

26.07.2009



*1.Мудрість;  2.Розум;  3.Рада;  4.Кріпость;  
 5.Знання;  6.Побожність;  7.Страх  Божий.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366062
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2012
автор: dercul