З Андрєя Вознєсєнского. Чоловік труси вдягнув

Чоловік  труси  вдягнув,
Майку  синю  підіткнув.
Джинси  білі,  наче  сніг,
Натягнув,  спасибі  Біг.

Чоловік  вдягнув  піджак,
На  піджак  –
нагрудний  знак,
На  котрому  «ВТО».

Зверху  він  вдягнув  пальто.
На  пальто,  як  раритет,
Одягнув  кабріолет.

Зверху  одягнув  гараж
(трохи  тисне,  та  якраз…)
Двір  наш  зверху  натягнув,
Тином-ременем  стиснув.

Зверху  наш  мікрорайон,
А  тоді  і  регіон.
Головою  похитнув
І  планету  надягнув.

Чорний  космос  натягнув,
Зорі  міцно  пристебнув,
Шлях  Чумацький  –  на  плече,
Зверху  –  Ще-Там-Щось  іще.

Подивився  всюди
Аж  –  
У  сузір’ї  Волопас
Він  згадав  –  забув  про  час.
Десь  дзиґа́рек  мій  іде  –
Тік-так,  тік-так  –  де  ти,  де?

Він  знімає,  мов  кайдани,
І  моря,  і  океани,
І  машину,  і  пальто  –
БО  БЕЗ  ЧАСУ  ВІН  –  НІХТО.

Він  стоїть  в  самих  трусах,
Із  дзиґа́реком  в  руках.
І  з  балкону,  неборак,
Перехожим  каже  так:

«Вранці,  як  
труси  вдягнули,
Дзиґаря́  щоб  не  забули!»


24.09.2012

*  Дзиґа́р  -  годинник.  Кого  не  влаштовує  перше,  може  спокійно  замінити  його  другим,  ритм  не  постраждає.  :)



Текст  оригіналу:

Человек  надел  трусы,
Майку  синей  полосы
Джинсы  белые,  как  снег
Надевает  человек.

Человек  надел  пиджак
На  пиджак  –
нагрудный  знак
Под  названьем  "ВТО".

Сверху  он  надел  пальто.
На  пальто,  смахнувши  пыль
Он  надел  автомобиль.

Сверху  он  надел  гараж
(тесноватый,  но  как  раз…)
Сверху  он  надел  наш  двор,
Как  ремень,  надел  забор.

Сверху  наш  микрорайон,
Область  надевает  он.
И.  качая  головой,
Надевает  шар  земной.

Черный  космос  натянул,
Крепко  звезды  пристягнул.
Млечный  Путь  –  через  плечо.
Сверху  –  Кое-Что  еще…

Человек  глядит  вокруг
Вдруг  –
У  созвездия  Весы
Вспомнил,  что  забыл  часы.
Где-то  тикают  они  –
Позабытые,  одни?

Человек  снимает  страны,
И  моря,  и  океаны,
И  машину,  и  пальто  –
ОН  БЕЗ  ВРЕМЕНИ  –НИЧТО

Он  стоит  в  одних  трусах,
Держит  часики  в  руках.
На  балконе  он  стоит
И  прохожим  говорит:

"По  утрам,
надев  трусы,
Не  забудьте  про  часы!"


А.  Вознесенский  "Клуб  12  стульев".  Антология  Сатиры  и  Юмора  России  ХХ  века.  Том  11  –  М.:  Изд-во  ЭКСМО-  Пресс,  2001.

http://www.chronos.msu.ru/ARTS/voznesensky_nezabud.html

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366282
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 24.09.2012
автор: Le Magnifique