Осінь окаянна.

Жбурнула  осінь,  жменьку  бурштину,
 Під  ноги  прямо  -  в  душу  окаянна.
 Торкнула  в  серці,сховок  –  глибину,
 І  задзвеніла,  музика  багрянна…
                     
                           Приспів:

 Мліє  в  серденьку  кожна  клітинка,
Літо  тихо  лягло  на  крило,
Теплим  дивом  горить  горобинка.
Гріє  душу  в  самісіньке  дно.
                                   
                                   *
 Ой  не  зажурюй,  в  музику  сумну,
Хіба  комусь,  як  не  тобі  це  знати,  
Роки  біжать,  не  вірю  талану,
Поздовж  стежини,    їх  не  наздогнати…

                           Приспів:

                                     *
 Хай  їх  несуть,  у  далеч  журавлі,
Ще  не  пора,  на  сповідь  -  покаяння.
Яж  залишусь,  Господь  ще  не  велів,
Хоч  часто  просить,  осінь  невблаганна.
                                                                                                                                                                                                                                                 
                           Приспів:

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366320
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.09.2012
автор: Дід Миколай