***
Так пізно-пізно айстри розцвіли,
А пригорнути любляче несила...
О де, в яких світах блукали ми,
Що вже голівонька безрадно сива?
Лиш очі... Очі пломенно горять,
Тремкі уста - в жаданні поцілунку!
У небі хмари сіро лопотять,
Шукаючи од болю порятунку.
Але нема... В квітастих пелюстках
Ховає долю осінь русогрива.
Так пізно-пізно стрілись у світах,
Що й пригорнути любляче несила...
(20.09.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366423
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2012
автор: Леся Геник