Не бачу нічого, не чую я вітру,
у серці моєму ховається біль.
Нічого крім крові - усе окрім світла,
із жил, як пісок, висипається сіль.
Дощі розмивають опалену душу,
і темнії хмари пронизують думку.
Потоки вітрів я вкотре порушу,
шукатиму прихистку і порятунку.
Викрадаються фарби із мого життя,
Вітер відносить їх усіх вдалечінь.
Хочу втекти крізь вікно майбуття,
мушу позбутися я усіх шепотінь.
Зростаючі тіні затемнюють мрії,
я не зміг врятувать згасаюче Сонце.
І без світла його я не маю надії,
я не маю надій без свого охоронця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366462
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 25.09.2012
автор: Silver Snow