Замучені машинами дороги,
Немов замучене наше життя.
Нервово бігають водійські ноги,
Поскрипування чути і тертя.
Перетворився шлях на потрясіння,
Тут не уникнеш гострого слівця:
«За що ці ями і таке водіння?..»
Чекаєш цим нерівностям кінця.
Водію, пригальмуй, чого спішити,
Вдивляйся пильно, не розбий коліс.
Хоч прагнемо по-європейськи жити,
Але дорога ця під кінський віз.
25.09.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366504
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.09.2012
автор: С.Плекан