Будь ласка, вибач. Прошу, не гнівись.
Не хочу я непрощеною йти.
Востаннє в очі ніжно подивись,
Усі гріхи, прошу тебе, прости.
Хіба ж моя вина у тому є,
Що серця голос вже давно мовчить?
Я знаю, що лиш ти у мене є
Але тебе не можу вже любить.
Пробач мені, і з Богом відпусти.
Усе найкраще в серці збережи.
Минулося. Вже не коханий ти.
І я почую тільки крик душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366575
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2012
автор: Анно Доміні