* * *
Вирвала ромашку і гадаю
Кохає мене милий? Не кохає…
Плакала ромашка пелюстки кидала
Плакала і я, серце розривала.
Чого не любить, чого не обіймає
Може хтось у ліжку його обігріває?
Не я …не я в обійми загорнуся
Не я…не я коханою його назвуся.
Кохає…не кохає…я не знаю
І другу ромашку із стебла зриваю
Живу я у надії і у ній згораю
Й над почуттям його голову ламаю.
Не любить…кохання в морі розчинилось
В суєті років не доплило до берега, втопилось,
А берег - старість у людей той зветься
Кому байдуже, а мені нейметься.
Кохає…не кохає, лишилась звичка
Не випита й на половину в колодязі водичка
Із ким тепер ти її будеш допивати?
І для кого я буду її холодною черпати?
Любить… не любить, нема чого гадати
Не буду я ромашки більше убивати
Я буду любить того, на кого гадала
За кого молилась і кого бажала.
23.06.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2012
автор: temapk