Не стримать хворобливий давній потяг,
Поезії віддавши купу жертв,
Душа твоя потрапила під протяг,
І фальші дозу взяла на десерт.
Віршів ріка бурхлива не стихає,
«Даєш новий стаханівський рекорд?!»
Таланту ні кінця нема, ні краю.
Мистецтво перетворюється в спорт.
Скупе жадання слави та уваги,
Волаюча бездарність їсть рядки,
Майстерність не лишилася зневаги,
Виходять дивні «перли» з-під руки.
Навіщо сліпо тішитись думками,
Стрибаючи у вир пустих оман,
Себе ж дурити довгими роками?
Поет? – Ні, пересічний графоман!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366609
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2012
автор: Олександр Обрій