(написаний за ідеєю мого друга поета
Мирона Гусака, і спільними зусиллями)
Густі тумани...
Лиш вітер виє у дротах.
Будівельні крани...
Аж чути гул їх у містах.
Телеекрани...
Зайняли місця у серцях.
Наркомани...
Шукають притулку в дворах.
Всі босі...
Та правда зовсім не в ногах.
Живі й досі...
Хоча керує ними страх.
І в текстах все,
Що у думках і на устах.
Не чути те,
Хоча це все у них в серцях.
Мета проста:
Донести правду до людей
Вона така -
Одна із тисячі ідей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366675
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.09.2012
автор: Настя Ковал