Мені тепер всерівно. Вже давненько по...уй
І за...бався я втискатися в буденність дня
Постійно бігаєш в щоденності за «трохи»,
А потім не знаходиш ср...не каяття.
Але мені давненько на щоденність по...уй,
Проте не по...уй їй – розтерзують щодня:
Життя відноситься постійно, як до л...ха,
Брехня повсюди – тут одвічная брехня!
Є...ать на все – немає лазити вже сили
Згасає у рутині мій потенціал.
Комусь так хочеться заїхать нині в р...ло,
Щоб вже ніколи він не забрехавсь.
26.09.2012 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366725
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2012
автор: Андрій Яремко-Ярий