Не пущу…

Не  пущу!  Не  пущу!  Більш  ніколи,  нізащо
в  мій  світ.
Я  не  вірю  тобі  і  бурхливому  морю  овацій.
Ти  всміхнешся  мені  і  довірливо  скажеш
"Привіт!"  -  
І  мені  знову  тоскно  від  власних  щодених  нотацій,

бо  повірила  знову,  що  більше
не  зрадять  мене.
Ви  погралися  трішки,  а  потім  я  знов  непотрібна..
Знову  відчай  не  раз  ще  зненацька  
охопить-мине.
Дежавю.  Вже  десь  чула.  
Десь  бачила  вже  щось  подібне.

Не  пущу...  Хто  спитає?  Узяв  і  прийшов.
От  і  все.
Оселився  в  моєму  
безглуздому  й  теплому  світі.
Побажала  б:  нехай  тебе  снігом  
отам  занесе,
та  не  знаю,  як  буду  без  болю  я  дихати  й  жити...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366914
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2012
автор: Kotyaka