Думками линеш у майбутнє,
Щоб відірватись від минулого
Все це-ілюзія
Вони-дві половинки цілого одного
А поміж ними постає-сьогодні
На досвіді того,що було
Творити будеш,те що буде,
Але сьогодні будеш мати-те,що є
Не випадковість,все закономірність
Круговоріт,в якому вічная змія,
Мов символ мудрості
Свій хвіст кусає
Де все в одному і минуле і майбутнє
Початок і кінець,
Який і є-новою брунькою на дереві життя
На вищому витку спіралі
Всесвітньої системи
Без початку й без кінця
У цьому колі крутиться планета голуба
Ім'я якої-рідная Земля
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366930
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.09.2012
автор: Тамара Піддубна