Боривітрем у світ рознесу

Ой  чому  мені  досі  не  спиться,
Так  на  серденьку  мило  й  тепло.
Літо  бабине  лугом  іскриться,
Павутинням    чарує    зело.

 Я  на  крилах  у  висі  здіймуся,
Політаю  у    мрій    на    даху.
У  думках  від  Землі  відірвуся,
Поблукати  в  Чумацькім  Шляху.

 Там  на  вежі  для  Бога  спочину,
Щоб  зігріти  в  теплі  благодать,
У  молитві  в  заграву  порину,
Скину    зірок    заквітчану  гать…
 
 Візьму  в  осені  жменьку  бурштину,
В  моїм  серденьку  прополощу,
Бризну  з  неба  дощем  розмарину,
Бори  -  вітрем  у  світ    рознесу,

…  Загубилась  в  дощах  ВедмедИця,
Впали    краплі  на    сонне    село.
Ой  так  хочеться  росами  вмиться,
Й  взяти  в  руки  блокнот  і  перо…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367039
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.09.2012
автор: Дід Миколай