Інна Серьогіна
Танго осени
Танго осени наше с тобой
В свете лунного шлейфа печали
Танцевали с озябшей листвой
И предательски оба молчали.
Не сказав на прощанье: «Прости»,
Не желая казаться слабее,
Будем оба отныне нести
Груз обид, с каждым днем тяжелее.
- Мне бы её догнать…
- Мне бы ему поверить…
- Нам бы вдвоем опять
Осень любовью мерять.
Прозвучал в старом парке аккорд,
Завершающий танго, в миноре,
Каждый прав и отчаянно горд
Уходил, пряча боли во взоре.
И потерю уже не вернешь,
Обрывается фразами ветер,
Хлещет души, как розгами, дождь,
Будто он за разлуку в ответе.
- Мне бы её догнать…
- Мне бы ему поверить…
- Нам бы вдвоем опять
Осень любовью мерять.
=======================
Зеновій Винничук
Танго для двох
Ми це танго танцюєм удвох,
Ми це танго танцюємо нині.
За вікном листопадовий дощ,
Дощ у рідній моїй Україні.
Знову руку тримаю Твою
І дивлюся у очі, кохана,
Я вернувся у юність свою,
Зоре рідна, близька і бажана.
А над нами зірки осяйні,
Сміється з неба повний Місяць.
Ми з Тобою у світі одні,
В нас попереду ще ціла вічність.
=======================
MERSEDES
Листопадове танго...
Закружляє нас знов листопад
І закидає листям барвистим.
У долоні впаде зорепад,
Ясні зорі так світяться чисто.
Листопад, листопад, листопад,
Я давно вже закохана в тебе.
Листопад, листопад, листопад,
Бачить сонце цей танець і небо.
- З ким ти тепер скажи...
- З ким ти тепер блукаєш...
- Серце моє візьми...
- Серце тебе кохає...
Ти пригорнеш до себе мене
І полинуть чаруючі звуки.
Осінь вітром легенько війне,
Відлетить з журавлями розлука.
Чуєш б'ється сердечко моє,
Воно любить тебе і кохає.
Павутинням дерева снує,
Осінь теплу хустину сплітає.
- З ким ти тепер скажи...
- З ким ти тепер блукаєш...
- Серце моє візьми...
- Серце тебе кохає...
=================
insolito
Дощ осінній
Дощ осінній змиває тепло
І ілюзію вічного літа,
Те, що вчора між нами було,
Чим душа, нам здавалось, зігріта…
Дріботить без упину між трав,
Кам'яну промиває долівку,
Дощ у мене напам'ять забрав
З вашим голосом ніжним, платівку.
До-ре-соль-мі-до-ля
Верхнім тональним рядом
Линуть з платівки. Я -
Плачу із листопадом…
Дощ осінній співає своє,
Спересердя із вітром кружляє,
Що між нами було, а чи – є,
Осінь перша, мабуть, відгадає,
Де сльоза пропадає з очей,
Чому сум листопадом убраний,
Чому гірше маленьких дітей
Ми цуралися щастя, коханий?
До-ре-соль-мі-до-ля,
Дивно платівка грає,
Оберт пройшла Земля,
Де ж ви? - чомусь не знаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367131
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2012
автор: Віктор Ох