Наречена Осінь

Тремтливу  річеньку  у  коси  приколЮ,
І  діадему  виплету  з  туману.
Із  падолисту  вшию  сукню  золоту,
З  дощу  змережу  трепетний  серпанок.
МузИкою  запрОшу  вітра  скрипаля,
Нехай  мені  весільної  заграє.
Та  гучно  так,  нехай  почує  вся  земля,
Сьогодні  Осінь  весІлля  гуляє.
Буде  подружкою  калина  у  цю  мить,
Старого  дуба  я  покличу  посажЕним.
А  горобина  хай  мене  благословить,  
Із  чудо-кленом  -  моїм  нареченим.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367248
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.09.2012
автор: Ніжність - Віталія Савченко