Скоро лист - золоте конфеті утамує поверхню.
Сутінковий вівторок впаде на холодне плече...
Є усе для душі, окрім Тебе, вчорашнього серпня -
не даремно зрадливе і з часом постійне тече.
Чи такі вечори - стали дещо пусті, лаконічні
чи в буденності, може, загублена шу́кана суть?
Мій відрізок життя зараз хижий і егоцентричний,
так стається тоді, коли музи осінньо ідуть...
Вистачає думок, наче вулик за спину повісив
той, про кого я днюю, вечірньо потрохи пишу.
Набридає, повірте, ховати себе закуліси
і в залізних каркасах боятись піти за межу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367385
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2012
автор: Ліна Біла