Удосвіта я встану в ту годину,
коли все спить, лиш я і тишина…
Коли туман окутує долину,
а ліс вкриває біла пелена.
Вже сонце встало. Бачу я картину:
туман парує в гору із ставка.
І освіжає, цю осінню днину,
вже прохолодна, вранішня роса.
Чарує все мене у цю хвилину:
багряних чорнобривців красота.
І те, як стиглу у дворі калину,
прибрала осінь жовто-золота…..́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367438
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.09.2012
автор: ганна станіславська