І словом, і криком, і басовим співом
Ікона могутності плаче в віках.
Граніт заливаючи винним покривом,
Лишаючи осад в надбитих чашках.
І скрипом, і стогоном, і вітра поривом,
Малим левеням на усохлих руках,
Приймаючи в лоно все золото дивом,
Минаючи дивом же золота крах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367518
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.09.2012
автор: M.E.(nachtigall)