Мала, знаєш, то так кумедно виглядає,
Як із солодкої халви родзинки тихо вибираєш,
Непомітно кладеш у рот і смачно п’єш отой компот.
Очима весело смієшся, приємно сьорбаючи каву.
Енергійно поглядаєш то наліво, то направо.
Неспокійно щось сидиш. Ну й куди ж то ти спішиш?
Давай на небі разом сядемо, звісивши з веселки ноги.
Візьмем собі по чашці кави, поговоримо про справи.
На життя поглянем зверху, на людей і на дороги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367602
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2012
автор: Ноїв Ковчег