Свинцева думка важкістю плодово
Вгинає гілля статне до землі...
О де коріння губиш, рідна мово?
В котрому мирно снідаєш селі?
На призьбі тепло - сонячна притула.
Та ба, що кості вже не мають сил...
Штрихує небо вперто: не відбула!
І бастіонно строчиться: не в тил!
А що малі? А що юнці безвусі?
В полоні "хламу" викиднів чужих...
Але не вкрасти - ні! Не вбити! Дзуськи!
То просто день - невиполений штих!
А там - корінчик, свіжа соковиця!
А там - надія, там - святе зерно!
Моєї мови свячена криниця,
Моєї мови хрещене вікно...
(30.09.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367654
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2012
автор: Леся Геник