Промінчик сонця з-за хмаринки виглядає
Грайливий, ніжний, чарівний,
В новому році ми весну стрічаємо
І спів пташок вже чується гучний.
Весняний подих квіти пробудив
Вони з землі протягують голівки,
На небі народився місяць молодий
Летять птахи до рідної домівки.
Весна… Її завжди чекають люди
Душа весною проситься любить,
Вона в серцях у наших будить
Ту творчість, що зимою спить.
Трава зелена вкрила вже доріжки,
А сніг розтанув, наче й не було,
Біжать по них дитячі ніжки
З весною пробудилося село.
Краса.. Її відчути потрібно
Життя чудове – я його люблю,
Воно дорожче золота, і срібла
Я цим зрівнянням душу веселю.
Любуюсь вербами, що свої віти
До самої водиці опустили,
І скоро, скоро вже весняні квіти
Розстеляться, неначе різнобарвний килим..
Радіє серце, дякує Святому,
Що нам життя дарує на віки,
Несе свою любов невтомну
Сплітає квіти в весняні вінки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367779
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2012
автор: Слюсар Лідія (Рокитна)