Не лай мене. Не кричи мені у слід.
Говорити більше не потрібно.
Зачинені двері,табличка "обід".
На згадку зроблю ще кави і чаю
з суміші трав.
Ти мене втратив.
Хоча й втративши не мав.
І не матимеш більше ніколи.
Такої солодкої й водночас гіркої.
Налий собі кока-коли,
запий горе,залий його ароматизаторами,
щоб пахло,вабило й непокоїло.
Я-вершкова кава.
Від сьогодні ти її не питимеш.
Хіба що задля вистави чужу чашку
безтурботно споживатимеш.
Без цукру звичайно. Ти любиш без.
Я пам'ятаю. Пий чай. Застигне.
Рахунок донесеш. Тобі ще довіряю...
Та не кричи за мною.
Заміни мою присутність іншою.
Тою,що була з тобою.
Тою,що була тобі смачнішою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367796
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2012
автор: Марія Вольф