Учора – вітання, чай, торт, хризантеми.
Сьогодні - все в прірву, відвічні дилеми:
Солодке і кисле, п’янке і гірке,
Яскраве і тьмяне, небесне й земне.
Цвях в серце забито. Ніхто не скривився.
Ніхто не підтримав і не заступився.
Бо правда того, хто на вищій сходині.
Не друг – конкурент є людина людині.
Та що моє серце, яке прожували?
Як навіть Христа на хресті розіп’яли -
Найвищу любов – батогом по лицю.
То що вже про душу казати мою?...
А вірилось, свято продовжиться нині -
Вітання, чай, торт і квітки жовтокрилі.
Це було учора – небесна блакить.
А нині все в хмарах, в імлі і дощить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367969
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)