Сонце тане в ночі пітьмі
Розчиняється в безодні
Подих вітру шепоче мені -
Наближаються холодні
Дні без мрій – сліди по воді
Дух химери час вартує
Світ регоче – бути біді...
Місячне сяйво нас врятує
Чорний попіл замість роси
Ніч летить в колодязь жаху
Суне морок, спущені пси -
Ні жалю, ні сил, ні страху
Десь в тумані стелиться путь
До потворних сил ворожих
Місячну варту не оминуть -
Лицарі сяйва переможуть
(Далі буде)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367998
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2012
автор: kriwoy