Як близькість втрати нас лякає,
Немов вогонь для брили льоду
У страху безвість нас штовхає,
Аби змінити це б віддав свободу...
Та світ збудований в законі
Коли обмежені ми в силах,
Щораз оступишся на перепоні
Допоки силу не відчуєш в крилах...
А сила ця - це віра в краще,
У світлий промінь у кінці тонелю
У темряву втікати нащо?
Або в терпкі обійми хмелю...
Боротись...До останнього удару
Удару серця!Хоч слабкого!
Прибрати сперед сонця хмару,
Допоки не звершиться перемога...
Якщо ж бо ні...Однак ти не скорився,
Програв, але не канув в забуття,
Ти тет-а-тет до краю бився,
Безстрашно поборовся за життя...
Ніколи!Чуєш,бо! Ніколи!
Не падай на коліна під тиском долі,
Бо і в житті трапляються проколи
Живи як жив...Ти птаха волі!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368050
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2012
автор: Турист