Все прходить, все змінюється…

Час…  що  таке  час?  Але  він    проходить,  все  змінюється...  можливо  ти  не  можеш  в  це  повірити  зараз,  але  це  так.  Я  сама  дивуюся  як  це  так…  але  тут  немає  нічого  дивного  просто  ми  змінюємося!  І  це  дивно,  бо  коли  ти  на  нього  дивишся  і  не  можеш  зрозуміти  куди,  де  ділися  ті  почуття  які  колись  були.  Не  можливо  зрозуміти  як  так…  колись  перехоплювалося  дихання,  серце  починало  швидше  битися,  а  тепер  нічого…  і  це  дивно,  але  залишається  проста  людська  цікавість…  що  та  й  як?)))
Або  коли  ти  зустрічаєш  старого  друга…  з  яким  ви  пережили  багато,  а  тут  ви  просто  чужі  і  колись  було  боляче  і  не  зрозуміло  як  буде  далі  бо  ти  настільки  привик  до  цієї  людини  і  до  дружби,  до  порад  і  просто  проведення  часу…а  зараз  немає  ніяких  почуттів…  колись  я  б  не  повірила  що  таке  може  бути,  але  тепер  я  впевнено  можу  сказати  що  все  проходить  і  все  минається,  але  чи  є  справжнє  кохання  і  чи  є  справжня  дружба  для  мене  це  ще  невідомо!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368221
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2012
автор: Martina