Природній стан...на віях спить вчорашнє літо.
Медові спогади цукрово одяглись -
кристалізовані. Я тиха і щаслива,
осінні колії в душі перплелись!
Розсипле ґудзики проміння вересневе
в найпотаємніші щілиночки землі.
Потрохи мрії розляглися просто неба...
і дощ, і сльози розлелися на чолі.
Що на папері, те й в думках повиростало,
повицвітало, спопеліло і нема...
А що залишилось, то для життя так мало,
то мов без снігу прийде чергова зима...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368258
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2012
автор: Ліна Біла