Небо в хмарах насупило брови,
Сум розливши у краплях дощу
І дерева в осінній обнові
У чеканні зимового сну.
Зрідли коси красуні вербиці,
Наче змила їх тиха вода.
Та листочки її довголиці -
Сльози Осені: "Скоро зима..."
Так тужливо співають пернаті
І безладно літають між хмар,
Наче Осені мрії крилаті
Розганяють зимових примар.
Сум навіює Осінь холодна,
Сивиною покрилась трава...
Для цієї пори це природно -
Світ завмер у чеканні Різдва.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368261
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2012
автор: Бойчук Роман