Учора знов було спекотне літо -
На клумбі задихались пишні квіти,
Бузково-сині, білі і червоні
Самі просилися в мої долоні…
Дрімало небо мов мала дитина,
Його вкривали хмари, як перина,
І важко пилом дихало довкілля,
Боліла голова, як на похмілля…
Зі мною поряд щебетали діти,
Бабусі вийшли в двір погомоніти -
Всіх осінь чарувала кольорами,
А в небесах звучали нотні гами…
Як передвісники дощу, тремтливо
Листочки шепотіли – буде злива!
На ранок справдились усі прогнози,
І полились із неба рясно сльози…
Осінні примхи – характерна риса,
І осінь виступає, як актриса…
Погода - нестабільна й вередлива,
Але пора осіння – справжнє диво!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368523
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.10.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО