Осінь - наречена в пишному убранні,
Закохалась в клена, шле йому кохання.
А він гордовито підіймає віти,
Та за листя клена шарпає вже вітер.
Враз набігли хмари, небо затулили
І дощі холодні, мов, з відра полили.
Холодно зробилось клену без любові
І додолу листя впало кольорове.
У зажурі небо цілий тиждень плаче,
Кохання для клена нічого не значить.
Полетить у небо осінь, мов, пір'їна,
А на землю прийде люта хуртовина.
Буде від морозу клен, той замерзати,
Осінь - наречену у думках прохати:
"Ти пробач кохана за мої знущання,
Хай мене зігріє знов твоє кохання".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368598
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)