Я-нащадок запорожця
І полЯка-шляхтичА.
Ніби у тісній коробці
знудилась моя душа...
Прадіди мої през шаблю
захищали свою честь.
Честь свою та честь держави,
Січ і Посполиту Жечь.
Всякого було.І бидлом
дід мій пОляк називав
Мого діда січового.
І на герць із ним ставав.
А було- в краю далекім,
під Москвою й Хотином,
як доводилось нелегко
лях братався з козаком.
Воювали таки хвацько,
що й в Москві лишився слід
від шляхетських та козацьких
дьогтем мащених чобіт.
Всяк було...Й немає нині...
Лиш пустий зостався звук.
І став бидлом в Батьківщині
Тих дідів поганий внук...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368914
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.10.2012
автор: посполитий