Кроки листя по дощу -
Він умиється, спочине
на землі вже досхочу.
Мить осінньої причини.
Так, нестримна ця хода,
Ніби істин дотик, гніт
і пригода дощова
в фарбу вводить окіл-світ.
І йому легенько, вірно
Допоможе вітер тихий.
І не так, немов манірно -
Мріє мабуть, що він вихор.
28.09.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368987
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2012
автор: Андрій Гагін