Материки асфальтної дороги.
Змійки дощу збираються в моря…
Хтось поспішає босий із-за рогу,
Беззбройний, йде глибини покорять!
То - хтось, навмисне, в чоботях високих,
Йде ледь не в брід, нагадує лелек.
А онде-той, у туфлях геть промоклих,
Немов Колумб, ступив на материк.
Це не потоп. Це просто Осінь трішки
Дозволила сьогодні серцю не мовчать.
А спогади, в мандрівку, на човниках-листочках,
До берегів минулого тихесенько пливуть.
04.10.12 17.26
* costa del passato – берег минулого
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369013
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.10.2012
автор: Аліна Шевчук