Простиш бродягу?Так, напевне,
Прощають сильні, не слабкі.
Схиляю голову смиренно,
Бо ночі десь блукав і дні.
Жага несе мене постійно
В черговий раз пробач кажу.
І опускаюсь на коліна,
Бо перейшов тонку межу.
В завислій тиші скажеш знову,
На вид:сувора, строга, зла -
Мий руки і іди до столу…
Звучать заучені слова.
Мене прощаєш вдруге, втретє,
Тому вертаюся сюди.
В притулку для душі поета,
Є знову двоє, я і ти.
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369183
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2012
автор: Олексій Тичко