Страх. Що це? Ти знаєш?
Перед чим ти його маєш?
Я мала. Нія його маю глибоко в собі.
Він проявляється що раз в іншій подобі.
Страх перед стихією - нормально.
Для мене страх води - природно.
Мене лякає глибина і сила.
Коли вона поблизу - зникають крила.
Я поклоняюсь матінці Землі,
Яка породжує удари і хвилі.
Сили вітру, вогню хвилюють душу.
Вони чарують. Я приклонятись мушу.
Я їх боюсь. Вони сильніші.
Вони кидають нас на вчинки сміливіші.
Стрибнути зі скелі, поплисти морем.
Вони виховують не захлинутись горем.
Щодня відчутні. Життя триває.
Кожна людина страх має.
Нема беззстрашних - є хоробрі,
Зазвичай це люди, що душею добрі.
Вони знають, що чинять добро
І що воно не одноразово їх спасло,
Тому страхи земні є подоланні.
але я не кажу що ви є нездоланні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369203
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2012
автор: AUROЯA