Дорога життя, дорога...
Вона як яка у кого –
Коротка й довга буває,
В укіс веде й до небокраю.
Вона і гладка, й горбиста,
Заквітчана й падолиста.
З барвінком, що косам милий,
З болотом опісля зливи.
По ній то ідеш, то скачеш,
То, наче куля несешся.
Набігла хмарина – плачеш,
Блиснуло сонце – смієшся.
Дорога життя, дорога...
Аби не у тьму – до Бога.
Хай слід, що, мов вдих, несеться,
Позаду зелом зостається.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369218
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.10.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)