Духовному наставнику ( отцю Віктору присвячується)

Йому  болить  за  нас  тремка  душа,
 Як  прощення  гріхів  благає  в  Бога,
 Щоб  кожен  з  нас  до  храму  поспішав,
 Щоб  у  серцях  розвіялась  тривога.

 Серед  земних  принад  і  протиріч
 Сердечно  прокладає  шлях  до  Світла,
 Де  ясний  день  душі  не  змінить  ніч,
 Щоб  віра  наша  у  Христі  окріпла.

 Несе  свій  Хрест,  як  заповів  Ісус.
 До  істини  лежить  вузька  дорога.
 Відкинувши  звабливий  світ  спокус,
 Обрав  свій  шлях  –  служити  вірно  Богу.

 Єдиний  світлий  шлях  серед  доріг.
 Таких  в  житі  багато  не  буває.
 Молитви  дух  –  нетлінний  оберіг.
 Хай  Бог  завжди  йому  допомагає!!!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369246
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2012
автор: Тамара Шкіндер