Не все золото, що блискотить,
Не все бджілка, що в вулик пнеться.
Не все мед, що нутро солодить.
Не все правда, що з уст несеться.
Треба висушить море до ран,
Щоби змірять глибінь сумління.
Ввись не рватися у туман,
Щоб жалом не спекло прозріння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369253
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.10.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)