Шаленна ніч, безмежного кохання.
Найкраща ніч, нашого життя.
Були ми разом з того вечора до рання,
Кохали ми до забуття.
Губились ми у світі пристрасті, тепла.
Потопали ми у морі ласок.
Але ти не мій, я не твоя...
І ми не можем бути разом.
Я хочу випити тебе до дна,
Так я хочу тобою напитись.
І перш ніж залишусь одна,
Я хочу смаком кохання насолодитсь.
Я беру від тебе все, що можу,
І те ж саме віддаю тобі.
Думаю, що без тебе жити я не зможу,
І тим самим гірше роблю собі.
Ось і все, вже наступає ранок,
Закінчився наший час.
Повертайся до своє коханой,
Обіцяй мені, що це був останній раз.
Скільки помилок зробили,
Ми в минулом нашого життя.
Давно нас гордість розлучила,
Порвавши сердце на шмаття.
Сотні раз ми жалкували,
За те, що розійшлись колись.
Багато чого ми тоді не знали,
Багато сліз з очей в нас пролились.
Ми зрозуміли все, але запізно
Вже ніхто не в силах це змінити...
Життя у нас с тобою різне,
Я одна, а в тебе жінка, діти.
Прощавай, але не повертайся,
Прошу, не обертайся при дорозі.
З життя ти могу забирайся,
Хоч без тебе жити я не в змозі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2012
автор: Даша Зайко