Не вистачає... Так, я визнаю...
Та й і тоді не вистачало...
Із "рідної" перетворилася в "чужу"...
А ми ж не знали... Ми ж тоді не знали...
Щемить в душі тривога... Не згасає...
Не гріє тіло навіть теплий плед.
Я знов кричу "тебе не вистачає"...
Ламає душу Карташов і Kred...
І зміст пісень у серці розбираю...
У кожнім слові нас я пізнаю...
Пройшло тепло, і я вже відлітаю...
Оту щасливу мить я все ж знайду...
Та, де б я не була, не вистачає...
Та й і тоді не вистачало...
Моє серденько й зараз ще кохає!..
Та ми ж не знали... Ми тоді не знали...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2012
автор: Оля Смілянець