Пише мелодію тихо й повільно,
Так ненав*язливо краде тепло.
Пісня за піснею,
Небо вже плаче,
Осінь пробралась стихією в душу,
Крапає музика там за вікном.
Я зачиняю і знову забуду
Обіцянки літа, вишиті сонцем...
Крадене щастя мінором востаннє,
Я залишаю для інших.
Іду до мажора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369464
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 08.10.2012
автор: Шабо