Вихріє вітром із дощем жовтневе небо.
В моєму місті ніч укуталася в хмари.
Не сплять думки мої крізь зливи мчать до тебе,
З собою взявши з мого серця всі удари.
Летять думки Амура стрілами у пітьму,
Все розрізаючи плащі-канати-зливи,
Крізь ніч глибоку, страшно-чорну, наче відьму,
В світанки серця твого, - взяти собі сили.
Одна за одною забились в серця двері.
Польотом зморені, з надією навзаєм;
З трьох слів залишивши записку на папері,
В проміннях сонця зчезли десь за небокраєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2012
автор: Бойчук Роман