Мені не вірять, що я справжня

Мені  не  вірять,  що  я  справжня,
Мене  кидають  з  висоти,
Вони  вважають:  я  –  продажна
Й  сміються  із  моєї  доброти.
Я  хочу  довести  інакше!
Я  розмалюю  все  життя.
Розмова  стане  моя  м’якше
Та  іншого  не  буде  відчуття.
Зима  помре  й  настане  сонце,
А  люди  знайдуть  новий  тренд.
Відімкнеться  душі  віконце
Й  покаже  доля  хто  мій  френд.
Хтось  прийде  зранку,  хтось  вночі
Сміятися  ніхто  не  буде.
Вони  відчують  хто  з  них  паничі
Й  не  довго  тут  пробуде.
Вогонь  запалить  мою  душу,
Вода  поверне  в  джерело
Свій  світ  змінити  мушу,
Бо  не  підкорить  мене  зло.
Песимістичні  мрії  геть!
Я  зможу  виправить  минуле!
Й  в  ділах  залишиться  лиш  треть
Із  того  що  заснуле.
Мабуть  я  вірю  в  неймовірне,
А  може  я  брешу  собі.
То  й  що?  Все  зміниться  на  вірне,
А  я  це  доведу  тобі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369505
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2012
автор: Уляна Вівторок