О четвертій сторóжі вночі
Він до них підійшов по морю:
«Маловірні, кажу, мовчіть, –
Чи серця ваші страх впокорив?»
Ні пташина спросоння, ні віть
Не шелесне в облозі ночі.
«Слабкодухі, прошу, не спіть:
Недалекий-бо час пророчий».
Позрікались Його мимохіть,
І провина, мов зашморг, душить.
«Поміж люди скоріше йдіть –
Випасать їхні грішні душі!»
____________
Сторóжа – почергове несення міської варти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369536
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.10.2012
автор: Олег Завадський