Осіннє

Шепіт  золотий.  Сльоза  розлуки.
Помах      шалі  голубих  вітрів.
Ваших  яворів  опалі  руки
Я  підняти  в  зе́лені  хотів.

 Вії  трав  звільнити  із  туманів,
 Груди  знов  у  квіти  одягти,
 І  черешні  цілувати  ранні,
 І  веселок  зводити  мости.

Я  хотів.  Та  хто  я  в  цьому  світі,  -
Бузько  із    пораненим  крилом,    
Що  на  позолоченій  блакиті
Пише  вірші  вам  тремким  пером.  

08.10.12

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369589
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2012
автор: Рідний