Метелик б` ється в скляну браму,
Тремтить крилами, рветься в світ,
Який іскриться кольорами
Зове і манить,і бавить!
Йому ніколи не відчути,
Повітря свіжого безхмарний струм
Барвистих квітів доторкання,
Ласкавих променів легкий дозвін .
То все мара, скло перешкода
вічна, і бранець тут зів `яне нанівець,
крилами б` ється ,час летить і
вже кінець.
09/12/2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369722
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2012
автор: Rija