Я іду кудись в далеч своїх снів ,
бо реальність лиш викликає гнів.
Правда зникла десь.Правди вже нема.
Захопила світ чорна Ніч німа.
І не зможем йти , і не зможем йти ,
бо кожен крок - це ще страшніший гріх.
І не зможем йти , і не зможем йти!
Ця Темрява забруднює нас всіх.
Брудне серце,брудні руки.
Совість спить , не знає муки.
Тиша відтепер негативний звук.
Я не хочу лиш більше знати мук.
Правду я молю повернутись знов,
бо без неї світ проливає кров.
І не зможем йти , і не зможем йти ,
бо кожен крок - це ще страшніший гріх.
І не зможем йти , і не зможем йти!
Ця Темрява забруднює нас всіх.
Брудне серце,брудні руки.
Совість спить , не знає муки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369734
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.10.2012
автор: Ноель