Пам'ятаєш ми зустрілися. Був листопад.
Місто міняло резину.
Так як і я.. більше люблю виноград..
Ти сказав мені, що не любиш зиму.
ПилИ вино.. гарний початок
Вечір.. знову дощило..
Я незнайомцям писала В чатах:
"Як же мені пощастило!"
Двірники вимели всі двори.
Місто стирало резину.
Вічливо.. (до пори!).
Метеослужби просили зими..
Далі неясно. Вино, свічки..
Чорні простирадла - шовк і бавовна.
Світ розірвався на сотні стрічок
І почалась "невгамовна".
Стовпчик термометра впав на "зеро".
Знову сів мобільний.
Зима здійснила, за вікном, переворот
У своєму режимі "божевільні".
Сніг розлітався, як серпантин,
Ми нЕ обдурили природу..
Ти не любиш зиму і нікотин,
А може просто час знайти НАГОДУ!
Пам'ятаєш ми зустрілися. Був листопад.
Було так багато люду.
Ти не любиш зиму.. я люблю виноград.
І хай все так і буде..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2012
автор: Mellani